Вона переїхала зі мною з моєї дитячої кімнати, вижила в прийомних батьків і в дитячих будинках, і, як і я, вона досі жива. Я доглядала за нею, плекала її, пересаджувала, коли вона випадково падала. Їй подобається сонячне світло та рясне поливання. Але загалом вона потребує мінімального догляду й уваги і сама здатна себе забезпечувати. Іноді я розмовляю з нею, і мені не соромно в цьому зізнатися.
Коли тиша і самотність починають стискатися навколо мене, прошиваючи мене, наче бурульки, мені конче потрібно говорити вголос, хоча б для того, щоб переконатися, що я ще жива