bookmate game

Євгенія Кузнєцова

  • Antonina Gutahas quotedlast year
    Робіть те, чого вам хочеться. Не слухайте нікого. Навіть мене не слухайте, дівчата. Просто робіть так, щоб добре було вам самим, бо ніхто потім не оглянеться на вас, що ви робили щось, аби комусь було затишно, аби комусь було світло і не дуло. Ніхто не згадає. А ще, дорогі мої, заводьте дітей…
  • Юляhas quoted2 years ago
    — Це він, — чула вона у відповідь і розуміла, що любила цей голос так, що ніякі фікуси їй не були потрібні.
  • Юляhas quoted2 years ago
    Мієчка тут вирішувала, куди рухатись далі. У шелтері ідеї не приходили до голови, зате приходило усвідомлення, що колись таки прийдуть.
  • Юляhas quoted2 years ago
    Вони так робили завжди — коли одна бралася поправляти бретельки, то інша автоматично брала кермо в свої руки.
  • Юляhas quoted2 years ago
    — Перевал, ба, — сказала Лілічка.

    — І довго будем перевалюватись?

    — Поки літо скінчиться.

    — Нехай.
  • Юляhas quoted2 years ago
    — Та ці діти мені поки аж ніяк не треба, — сказала Мієчка, але обидві знали, що це абсолютна брехня і що вона ще у двадцять, бувало, йшла вулицею і вела за руку уявну трирічну дівчинку. Вона її водила зі собою спонтанно вже майже десятиліття.
  • Юляhas quoted2 years ago
    — Молода наречена, Мієчко, сидить із женихом своїм, а не міняє терасу.
  • Юляhas quoted2 years ago
    — Слухай, — казала Мієчка вже тепер, — а ти коли нервуєш, досі прибираєш, як божевільна?

    — Відколи з’явилася прибиральниця, я бігаю по дванадцять кілометрів. Раз забігла так, що додому їхала на автобусі.
  • Юляhas quoted2 years ago
    Перебування у цьому будинку мало накопичувальний ефект, а радіус сили тяжіння до нього, як тепер з’ясувалось, сягав майже п’яти тисяч кілометрів.
  • Юляhas quoted2 years ago
    — Якщо тобі треба свобода, пташечко, — казав він їй, сидячи на балконі, поки вона пакувала валізу на літо, — то бери її скільки хочеш
fb2epub
Drag & drop your files (not more than 5 at once)