Луїза Мей Олкотт

в цьому випадку ніхто з сестер не вважав, що можна коли-небудь стати занадто дорослою для материнської колискової.

саме в цьому і полягає краса домашніх свят, вони такі щирі та душевні, що ти потім ще довго згадуєш їх з теплом у серці

Краще бути дружиною бідняка, але бути коханою, ніж бути нещасною королевою, яку не любить і не поважає її король.

На чолі його були зморшки, але Час, здавалося, торкався до нього ніжно, пам’ятаючи, яким добрим він був до інших. Симпатичні складки біля рота були пам’яткою про безліч дружніх слів і веселий сміх, його очі ніколи не були холодними або строгими, а велика рука дарувала тепло міцним потиском, більш виразним, ніж слова.

Це видовище в сонячний день виглядало весело й блискуче, як карнавал. Зарозумілі англійці, жваві французи, серйозні німці, красиві іспанці, некрасиві росіяни, лагідні євреї, невимушені американці

— Матерям потрібні проникливі очі й стримані слова, коли вони мають справу з дочками.

Якщо Джо – хлопчик, а Емі – оранжерейна рослина, то хто тоді я? – запитала Бет, прагнучи почути щось і про себе.

– А ти, дорога, ти нічого, крім цього, – тепло відповіла Мег. – З думкою Мег погоджувалися всі присутні, бо «Миша» була улюбленицею в сім’ї.

Джо часто не знала, куди подіти свої довгі руки й ноги, які, здавалося, їй постійно заважають.

– Це все мій проклятий характер! Як не намагаюся опановувати себе нічого не виходить. Стримуюся, стримуюся, а потім все одно проривається. Що ж мені робити, мама?

– Ти навіть уявити не можеш, як це страшно. Коли я злюся, мені раптом хочеться кого-небудь стукнути або потрощити все навколо, і в той момент мені це приносить задоволення. Я так боюся, що зроблю щось жахливе, і тоді всі будуть мене ненавидіти.