О. Оксенич

Я дістаю член із заду Крісті й змушую Сабріну облизати його, перш ніж сунути до розкритої пизди Крісті, й через декілька хвилин трахання я відчуваю, що починаю кінчати, і водночас Сабріна випускає з рота мої яйця, і якраз перед тим, як я вибухну всередині Крісті, вона розсуває мої сідниці й засовує язик у анальний отвір, який скорочується навколо нього; через це мій оргазм стає довшим, тоді Сабріна виймає язик і стогне, що теж зараз кінчить, бо Крісті після оргазму продовжила смоктати її пизду, і я дивлюся, важко дихаючи, перегнувшись через Крісті, як Сабріна ритмічно підіймає стегна до обличчя Крісті.

я відкидаю голову назад і регочу, навіть якщо те, що Ван-Паттен чи Мак-Дермотт говорять, не надто смішне — тобто практично завжди

Тейлор спить чи просто вмер?

Заради Бога — можна захворіти на дислексію через потрахушки…

— Я не впевнений, але дислексія, здається, не вірус.

— Хтозна? Вони не знають. Це ще треба довести.

Коли я кажу про це Евелін, поки дівчина кладе посуд у посудомийку, вона дивиться на мене з такою злістю, що навряд чи сьогодні у нас буде секс.

Я мастурбую, думаючи спочатку про Евелін, потім про Кортні, потім про Ванден, потім знову про Евелін, і вже перед слабким оргазмом уявляю майже голу модель у топі з бретелькою через шию, яку бачив сьогодні в рекламі «Кельвін Кляйн».

Вона… ви готові? — Драматична пауза. — Вона подрочила мені рукою, і, ви уявляєте… навіть рукавичку не зняла.

— Нормальні хлопці не можуть захворіти.

— Ну, білі хлопці.

— Дівчина була в довбаній рукавичці? — питає Прайс, і досі шокований. — Рукавичка? Господи, чому ти сам не подрочив замість того?

— Знаєте, член теж встає, — каже Ван-Паттен. — Це слова Фолкнера.

— Так, звичайний хлопець, який, якщо тебе послухати, дозволив помічнику фінансового аналітика на стажуванні трахнути себе в зад, — з іронією кажу я.

Якщо всі твої друзі телепні, вибити їм мізки з магнуму 38-го калібра — це правопорушення, злочин чи Божа воля?