Платон

Коли лебеді відчувають, що їм пора вмирати, то співають не те що не гірше, ніж будь-коли доти, а навпаки — їхня передсмертна пісня звучить особливо чудово й голосно.

Дорогий Пане та інші тутешні боги, наділіть мене внутрішньою красою! А зовнішнє у мене нехай буде у згоді з внутрішнім. Багатством я вважаю мудрість, а золота нехай би я мав стільки, щоб ні винести, ні вивезти не було б під силу нікому, крім людини, яка в усьому знає міру

Другий Ерос є сином Афродіти небесної, яка не має жіночого начала, а лише чоловіче, — не випадково це любов до юнаків; вона старша віком, і їй чужі непогамовні пристрасті. Натхненні цим Еросом, звертаються до чоловічої статі, оскільки люблять те, що від природи має більше сили і розуму{42}.

Також і варвари, з їхнім тиранічним правлінням, мають це за ганьбу, як, зрештою, захоплення мудрістю і тілесними вправами. Правителям, мабуть, невигідно, щоб у їхніх підданих зароджувалися великі помисли, кріпилась приязнь і виникали міцні зв'язки, — а цьому, окрім іншого, сприяє передусім Ерос.

що закон не лише дозволяє закоханому чинити всілякі дива, аби лиш домогтися свого, щобільше — схвалює його дії, навіть такі, що хай би насмілився хтось на щось подібне не /183/ задля любові, то вже напевне накликав би на себе загальний осуд;

коли ж мова про закоханого, то що б він не робив, йому все прощається і дозволяється законом без жодного докору, начебто всі його вчинки бездоганні

кщо якийсь юнак буде ошуканий і не отримає грошей, заради багатства віддавшись багатому, здавалось, залицяльникові, а той насправді виявиться бідним, то чи може бути щось ганебніше для такого юнака, адже він все одно вже показав, що заради грошей готовий послужити службу кому завгодно і яку завгодно. І в цьому немає нічого гарного. Якщо, з іншого боку, юнак розчарується у своїх сподіваннях /b/ завдяки дружбі з мужем стати кращим (бо той, насправді, виявиться недостойним і нечестивим), така помилка все одно прекрасна. Вважайте, юнак уже відкрив себе: заради чесноти, щоб стати кращим, він кожному готовий віддано служити, а хіба може бути щось прекрасніше від такого прагнення? Як би там не було, а віддаватися заради чесноти завжди прекрасно.

тож, чи прагнув би хтось, якщо він великий [скажімо, зростом], бути великим або сильний — сильним?
— Ні. Ми вже дійшли згоди, що це неможливо.
— Отже, якщо хтось є якимсь, то вже не має потреби в тому, щоб таким бути.
— Авжеж, — відповів Агатон.

Тоді скажу тобі, — відповіла вона: — це родження в красі — тілесній і духовній{100}.

Пояснення тут одне: смертна природа шукає в Еросі того ж таки розуму, щоб бути вічною і безсмертною, і може осягнути це в єдиний спосіб — родженням, залишаючи щоразу нове замість старого.