развязка истории для меня оказалась неожиданной, грустной, но безумно интересной.
Книга незвичайна, я навіть сказала б дивна. Мені здається, навіть після прочитання можна довго розмірковувати над цією історією і знаходити все більше посилань та нерозкритих моментів, які авторка залишила на "подумати, поміркувати". Книга дивна, трохи неприємна, але вабить своєю атмосферою. Якоїсь миті починаєш думати: "вони там взагалі всi божевільні чи що?" але відірватися все одно не можеш. Таке варто читати холодними осінніми вечорами, закутавшись у плiд i попиваючи чай. Ну, а якщо в трьох словах: мрачно, дивно, затягуюче.
Волшебная история, увлекающая в свои глубины и затягивающая в водоворот событий как полноводная река. История, полная любви в ее разных проявлениях, сказание и потерях и обретении, о вечных ценностях и неизменных циклах жизни, которые проступают за обычными судьбами людей. О том, как появление необычного ребенка при странных обстоятельствах дает начало череде событий во многих семьях по берегам Темзы. А может не начало, а логическое завершение… Прочла на одном дыхании, крайне рекомендую.