Борис Тен

МІСТ ПЕРШОЇ ПІСНІ
ДЕНЬ ПЕРШИЙ
Рада богів. Зібравшись на Олімпі, вони ухвалюють, щоб Одіссей, якого переслідує Посейдон і затримує німфа Каліпсо, повернувся нарешті у свою вітчизну, на острів Ітаку. Богиня Афіна, прибравши вигляд Мента, Одіссеєвого друга, з'являється синові Одіссея Телемахові й дає пораду поїхати до Пілоса і Спарти, щоб розвідати про батькову долю, радить йому також повиганяти женихів своєї матері Пенелопи, що господарюють в Одіссеєвім домі. Телемах після рішучої розмови з матір'ю і женихами лягає спати і мріє про подорож.

Богоподібного як же забути мені Одіссея?
Найрозумніший з людей він, з усіх найщедріші приносив
Жертви безсмертним богам, що простором небес володіють!

уть епічної і трагічної поезії, комедії та поезії дифірамбічної[1] а також більшої частини флейтової і кіфаристичної музики[2], власне кажучи, полягає в наслідуванні[3]. Відрізняються ж вони одна від одної трьома рисами, а саме: чим, що і як наслідують, а це не одне і те ж саме.
Подібно до того, як дехто наслідує багато речей, відтворюючи їх — одні в барвах і формах, інші голосом, завдяки майстерності або практичним навикам, — так і в щойно згаданих мистецтвах провадиться наслідування в ритмі, слові, в мелодії, — нарізно або разом.

Суть епічної і трагічної поезії, комедії та поезії дифірамбічної[1] а також більшої частини флейтової і кіфаристичної музики[2], власне кажучи, полягає в наслідуванні[3]. Відрізняються ж вони одна від одної трьома рисами, а саме: чим, що і як наслідують, а це не одне і те ж саме.
Подібно до того, як дехто наслідує багато речей, відтворюючи їх — одні в барвах і формах, інші голосом, завдяки майстерності або практичним навикам, — так і в щойно згаданих мистецтвах провадиться наслідування в ритмі, слові, в мелодії, — нарізно або разом.

Так, Полігнот[15] зображав людей кращими, Павсон[16] — гіршими, Діонісій[17] — такими, як вони є. Очевидно, що й кожен із зазначених видів наслідування матиме ці відмінні риси, отже, й буде тим, а не іншим, у залежності від того, що саме відтворюватиме.
Такі відмінності можуть вини

Тому, каже дехто, ці твори й звуться драмами[26], що люди в них зображаються діючими.

Тому, каже дехто, ці твори й звуться драмами[26], що люди в них зображаються діючими.
Дорійці[27] сперечаються за право називатися творцями трагедії і комедії, — комедію бо винайшли мегарці[28], як тутешні, в яких вона виникла разом із демократією, так і сицилійські, тому що звідти походив поет

одо кількості акторів, то Есхіл[42] перший запровадив двох замість одного; він зменшив також значення хору і надав провідної ролі діалогові; Софокл увів трьох акторів і сценічні декорації[43].

Характер — це те, в чому виявляються схильності людини. Тому-то не відбиває характеру та мова, з якої не ясно, до чого саме прагне людина або чого уникає. Мислення виявляється в тому, чим доводять існування або неіснування чого-небудь або взагалі що-небудь висловлюють

поет через художнє відтворення повинен давати насолоду всупереч переживанням співчуття і жаху