Джон Роналд Руел Толкін

Quotes

Олена Гапоноваhas quotedlast year
Ні, зрозуміло! — посміхнувся Елронд, повертаючись до нього. — Ти у всякому разі підеш з Фродо. Вряд чи можливо розлучити вас, якщо ти умудрився з'явитись на таємну нараду, куди його звали, а тебе — ні!

Прикольний момент

Олена Гапоноваhas quotedlast year
Тобі, маленький садівнику, любителю дерев, я можу дати лише скромний дар. — Вона поставила йому на долоню скриньку з простої сірої деревини, прикрашену тільки єдиною срібною руною на віці. — Це руна мого імені, але у вашій мові це також перша літера слова «сад». Тут — земля з моїх садів, а з нею всі благословення, на які ще здатна Галадріель. Цей дар не обереже тебе в дорозі, не захистить від небезпек, але якщо ти збережеш його і нарешті повернешся додому, тоді, сподіваюсь, одержиш винагороду. Хоч яку б руїну й пустку ти не зустрів у рідному краї, досить розсіяти по саду цю землю, і йому не знайдеться рівних у всьому Середзем'ї. А тоді згадай Галадріель і Лоріен, яким ти бачив його, хоч і взимку. Бо весна й літо наші минули, і тільки у пам'яті тих, хто живий, ще зберігаються вони.

Тортолд

Олена Гапоноваhas quotedlast year
— А який дар бажав би одержати від ельфів гном? — спитала Галадріель, звертаючись до Гімлі.
— Мені нічого не треба, — відповів Гімлі. — Досить того, що я бачив Володарку Лоріену і чув її доброзичливе слово.
— Слухайте, ельфи! — вигукнула Галадріель. — Та хай ніхто більше не сміє казати, ніби гноми користолюбні й необтесані. А все ж таки, Гімлі, сине Глоїна, можливо, с щось, чого ти бажаєш, а я могла б дати? Будь ласка, зізнайся мені! Погано, якщо ти єдиний з гостей залишишся без подарунка!
— Нічого не треба мені, Володарко, — низько вклонившись, сказав Гімлі, а потім, затинаючись, додав: — Нічого, крім… даруй мені таке зухвальство… крім пасма твого [397] волосся, що перевершує красою золото, яке знаходять під землею, як зірки перевершують коштовне каміння з рудників. Я не смів би просити такого дару, але ти звеліла висловити бажання…
Ельфи заворушились, зашепотіли; Келеборн здивовано поглянув на Гімлі, але Володарка посміхнулась:
— Кажуть, що гноми майстерно працюють руками, але не язиком. Про Гімлі цього не скажеш. Ніхто ще щ висловлював мені такого прохання — зухвалого, але водночас шанобливого! І як можу я відмовити, якщо сама примусила його говорити? Але зізнайся, що ти зробиш, якщо одержиш цей дар?
— Буду зберігати, як скарб, пані, на спомин про слова, що ти сказала під час нашої першої зустрічі. А якщо мені пощастить повернутись до рідної кузні, я покладу його до кришталевої скриньки, щоб передати нащадкам як довічний заповіт доброї волі Гори та Лісу.
Тоді Володарка розплела одну свою довгу косу, відрізала тонке золоте пасмо і подала Гімлі.
— Прийми це і послухай, — сказала вона. — Я не стану пророкувати, бо пророцтва нині ненадійні, адже з одного боку маємо пітьму, а з другого — тільки надію. Але якщо надія не підведе, тоді я кажу, Гімлі, сине Глоїна: золото потече до тебе рікою, але ніколи не заволодіє твоєю душею.

Impressions

Олена Гапоноваshared an impressionlast year
🌴Beach Bag Book
👍Worth reading
🐼Fluffy

Те що я перечитую десь раз на рік

  • unavailable
    Джон Роналд Руел Толкін
    Володар Перснів. Хранителі Персня
    • 67
    • 23
    • 5
    • 5
    uk
  • Катерина Сироваshared an impression2 years ago
    👍Worth reading

  • unavailable
    Джон Роналд Руел Толкін
    Гобіт, або Мандрівка за Імлисті гори
    • 40
    • 3
    • 3
    • 8
    uk
  • fb2epub
    Drag & drop your files (not more than 5 at once)