Переможці

Настануть весна і літо. Як їх можна витримати? Але потім прийде осінь — коротка, не встигнеш і оком кліпнути, — а тоді нарешті знову зима. Життя не триває далі, воно починається спочатку, і знову все можливо. Що завгодно може статися: усе найкраще і все найкрасивіше, усі найбільші на світі пригоди.

Життя триває. Воно не залишає нам іншого вибору.

Чим є життя, як не миттю? Чим є сміх, як не маленькою перемогою над горем? Одною секундою — одною-єдиною, коли в нашій душі нічого не зламано.

Вона зробить це не заради справедливості. І навіть не для свого вдоволення. Вона зробить це тому, що може. А ще — для того, щоб такі, як він, не завжди перемагали.

Ми не можемо побороти зло. У світі, який ми створили, це така нестерпна реальність. Зло неможливо викорінити, неможливо замкнути; що більше зусиль ми спрямовуємо проти зла, то сильнішим воно стає, проникаючи крізь щілини з-під дверей і крізь отвори замків. Зло ніколи не зникне, тому що воно проростає всередині нас, часом навіть у найкращих із нас, часом навіть у тих, кому чотирнадцять. Проти цього немає зброї. Нам лиш даровано любов — щоб усе витримати.

життя, так би мовити, ніколи не перестає нас дивувати

люди можуть мати воднораз лише одного ворога

чи винна людина, якщо не вчиняла злочину, але мовчки стояла осторонь? Не зупинила те, що могла зупинити? Не чинила опору, коли могла опиратися? Чи можна тоді вважати її невинною? Чи може вона бути доброю?

— У подорожах легше чи важче бути собою?

Беньї фиркає.

— Легше бути ким завгодно, якщо ніхто не знає, хто ти.

Вона не збирається битися, але втікати теж не має наміру. Не відчуває ні ненависті, ані страху, вона просто порожня.