uk
Сергій Жадан

Тамплієри

Notify me when the book’s added
To read this book, upload an EPUB or FB2 file to Bookmate. How do I upload a book?
  • Сергійhas quoted3 years ago
    Вони навіть можуть жити в різних містах
    + + +
    Вони навіть можуть жити в різних містах
    і в своїх розмовах не торкатися головного,
    але ті слова, які він їй пише в листах,
    вона читає так, ніби їх не було до нього.

    І коли вона не отримує від нього листів,
    і починає нити і рахувати втрати,
    вона ненавидить все, що він їй говорив,
    себто, ненавидить взагалі усе, що може згадати.

    І коли він відкриває світ, ніби верстак,
    пристосовуючи його до любові своєї,
    все, що він робить, він робить щоразу так,
    аби вона розуміла, що він це робить для неї.

    Тому що для нього найгіршим з усіх терзань,
    миттю, коли починались усі його біди,
    завжди було проводжати її на нічний вокзал,
    до останнього сподіваючись, що вона не поїде.

    І тому він хоче просто бути з нею цієї зими,
    класти їй на подушку зібрані метеорити,
    і спати з нею так, як пси сплять із дітьми —
    щоби зігріти і щоби не розбудити.

    І він говорить: хай буде так, хай буде без таємниць.
    Хай буде так, — погоджується вона, рахуючи заметілі.
    Мова їм потрібна лише для того, аби не наговорити дурниць.
    Весело працює волинка серця в гарячому тілі.
  • Сергійhas quoted3 years ago
    Ночі невидима течія.
    Небо заповнює собою історію.
    Я повторюю подумки твоє ім'я.
    Ніхто не чує. Тому і повторюю.
  • Сергійhas quoted3 years ago
    Коли небо складається з холодних медуз
    і птахи голосять, як панотці до парафії.
    Що таке поезія? Поезія — це Ісус,
    якого розпинають на хресті орфографії.
  • mhas quoted2 years ago
    Ще стільки часу, щоби все це порятувати.
  • mhas quoted2 years ago
    Всім, хто лишився жити після тяжкого мору,

    всім, хто зберіг свою радість і непокору,

    кожному, хто вцілів під важкими зірками —

    вони відбудовують місто збитими в кров руками.
  • mhas quoted2 years ago
    роблять цей світ таким, щоби його можна було любити,

    щоби в ньому було не так безнадійно й підло.
  • mhas quoted2 years ago
    Чим далі війна, тим більше потрібно сміливості.
  • mhas quoted2 years ago
    Я так люблю твоє дихання і мовчання,

    що слухаю тебе навіть коли ти мовчиш.
  • mhas quoted2 years ago
    Найгірше позаду.

    Найголовніше в кінці.
  • mhas quoted2 years ago
    А сніг говорить, — доки вона танцює, буду іти,

    торкатимусь обережно пташиних крил,

    падатиму їй під ноги із засніженої висоти,

    лишатимусь поруч із нею, доки вистачить сил.
fb2epub
Drag & drop your files (not more than 5 at once)