Червоний Дракон

Чому не даси йому спокою?

— Бо йому не пощастило: він найкращий

– Мені теж. Тут цікаво жити й затишно. Про це дізнаєшся, як пригадуєш минуле життя. Тобто починаєш цінувати теперішнє

Людина бачить тільки те, що помічає, а помічає вона лише те, що вже присутнє в її свідомості.
Альфонс Бертильйон

нколи важка праця правила мені за наркотик,

І поклав я на серце своє, щоб пізнати премудрість, і пізнати безумство й глупоту, і збагнув я, що й це все – то ловлення вітру!

Він замислився, чи ті дикі бажання, які ми гнітимо в собі, і темне інстинктивне усвідомлення цих бажань насправді діє як інактивований вірус, проти якого змагається великий організм людства й свідомість тих людей, що прагнуть цивілізації.

Убивства не існує. Ми творимо вбивство, і тільки для нас воно має значення.

Ми творимо милість, виготовляємо її в тих секціях, що надбудувалися над нашим примітивним рептильним мозком.

Ми живемо в примітивні часи, правда, Вілле? Епоха ані дикунів, ані мудреців. Півміри – ось її прокляття. Будь-яке раціональне суспільство уже б мене вбило або ж повернуло книжки.

Він утомився від того, що його не люблять.