Чоловік на ім’я Уве

Люба Недо. Усе це завжди заради того, щоб ти сміялася.
Завжди.

Важко визнавати, що помиляєшся. Особливо, якщо помиляєшся протягом дуже тривалого часу.

Усі люди хочуть жити гідним життям, просто різні люди по-різному розуміють, що таке гідність», —

Кожна людина має знати, за що вона бореться».

Кажуть, що під час падіння мозок функціонує краще. Так, ніби раптовий вибух кінетичної енергії розганяє розумові здібності настільки, що сприйняття зовнішнього світу стає схожим на сповільнену зйомку.

Вона часто казала, що «всі дороги приводять до чогось, що тобі судилося». Може, для неї це було «щось».

Але для Уве це був «хтось».

. На якусь мить вона починає йому не подобатись ще трохи менше, хоча Уве й визнає це дуже неохоче.

Коли когось втрачаєш, то починаєш сумувати за найдивнішими речами. Зовсім незначними. За усмішками. За тим, як вона поверталася уві сні. Навіть за перефарбовуванням кімнати для неї.

— У нього, мабуть, повно жахливих болячок, сказ, і чого там тільки нема!

Уве дивиться на кота. Дивиться на Шкапу. Киває.

— У вас цього, мабуть, теж вистачає. Але ми через це не закидаємо вас камінням.

тільки свиня думає, що розмір і сила — це одне й те саме. Запам’ятай це»