bookmate game
uk
Books
Джек Лондон

Біле ікло

«Біле ікло» — пригодницька повість відомого американського письменника і громадського діяча Джека Лондона (англ. Jack London, 1876–1916). Це історія одомашненого вовка, що показана очима братів наших менших. Постійна зміна господарів Білого Ікла лише підтверджує різноманіття людських характерів. Іншими видатними творами Джека Лондона є «Любов до життя», «Поклик предків», «Пригода», «До Адама», «Гра», «Залізна п'ята», «Час-не-чекає» і «Дочка снігів». Джек Лондон став автором численних «північних» романів, що оповідають про долю суворих мешканців Аляски з їх життєствердним оптимізмом і вірою в майбутнє.
247 printed pages
Have you already read it? How did you like it?
👍👎

Impressions

  • Юлия Рыбакshared an impression5 years ago
    💧Soppy

  • Vaanya.Kovalshared an impression5 years ago
    👍Worth reading
    💧Soppy

  • Bobyliakshared an impression6 years ago
    👍Worth reading
    🚀Unputdownable
    💧Soppy

Quotes

  • Лізаhas quoted6 days ago
    Білл відсунув кухоль в бік.

    — Хай мене дідько забере, якщо я випью кави. Я ж сказав, що якщо якась із собак зникне, то не буду пити, то не буду
  • Лізаhas quoted6 days ago
    — Кави ти не отримаєш, — заявив Генрі.

    — Невже закінчилася? — занепокоївся Білл.

    — Ні.

    — Думаєш, вона шкодить моєму шлунку?

    — Ні.

    Обличчя Білла почервоніло від гніву.

    — Тоді будь ласкавий поясни, в чому справа і не дратуй мене, — сказав він.

    — Спенкер зник, — відповів Генрі.

    Білл помалу повернув голову з виглядом людини, яка змирилася з зрадливістю долі і не підіймаючись з місця, перерахував собак.

    — Як це сталося? — сухо спитав він.

    Генрі знизав плечима.

    — Не знаю. Може Одновухий перегриз його ремінь. Сам він цього точно не зміг би зробити.

    — Шолудивець, — протянув понуро Білл, стримуючи гнів, що кипів у нього всередині. — Свій ремінь перегризти не зміг, так перегриз ремінь Спенкера.

    — Що ж, у будь-якому разі неприємності Спенкера скінчились. Я думаю, що до цього часу він уже перетравився та підскакує у череві двадцятьох вовків по околиці, — пролунала з вуст Генрі епітафія останньому зниклому псу.

    — Випий кави, Білл.

    Та Білл похитав головою.
  • Лізаhas quoted6 days ago
    Три, — почулося у відповідь. — І хотілося б мені, щоб їх було триста. Тоді б я дав їм пороху понюхати, чорт би їх подрав!

On the bookshelves

fb2epub
Drag & drop your files (not more than 5 at once)