Безжальні створіння

Любов — це отрута. Солодка отрута, так, але вона все одно вб'є тебе. — Джордж Р. Р. Мартін

Немає сенсу занурюватися в страждання. Це не приносить ніякої користі і нічого не змінює в кінцевому підсумку.

— Ти була народжена, щоб бути моєю. Моєю королевою. Ти не стоїш на колінах ні перед ким, окрім мене. І я, блядь, поклоняюся тобі за це.

— Зараз я тебе зв'яжу. Зв'яжу тебе, зав'яжу тобі очі і трахну. Але перед цим я поставлю тебе на коліна і змушу смоктати мій член, поки я відшмагаю тебе ще трохи, тому що я не можу насититися цією прекрасною дупою і тим, як ти реагуєш на мене.

Десять дошкульних ляпасів по голій дупі, поки він відраховує їх своїм гарячим, грубим голосом...

Це різдвяне диво.

Він дивиться на мене через плече. Його дихання почастішало. Повітря в кімнаті відчувається теплим і небезпечно зарядженим, ніби одна іскра може спричинити гігантський вибух.

— Чорт забирай, Наталі. Зроби це!

Він, мабуть, знав, що ця уривчаста команда мене розлютить, бо коли моя рука злітає і щітка з тріском з'єднується з його шкірою, він видає задоволене бурчання, ніби виграв парі з самим собою. Зі сміхом у голосі він каже:

— Один.

Я зціплюю зуби і знову відпускаю руку.

— Ти самовдоволений...

Лясь!

— Нахабний…

Лясь!

— Владний…

Лясь!

— Задерикуватий…

Лясь!

— Придурок!

, потім по-французьки цілує мою кицьку

— Нам треба поговорити про самозахист, крихітко. Цим не відлякаєш зловмисника.

З ледь помітною посмішкою він жестом показує на те, чим я розмахую перед ним:

Мій великий рожевий фалоімітатор.

— Ти можеш більше не працювати, якщо не хочеш.

Я сміюся.

— О, справді? Я що, в лотерею виграла, чи що?

Він хихикає.

— Чи щось таке. Ти виграла мене.

— Б'юся об заклад, я буду ще мокрішою, коли ти візьмеш мене через коліно і відшльопаєш. Я стану такою гарячою і мокрою, і я буду корчитися на твоїх колінах і благати тебе трахнути мене, але ти не будеш трахати мене, поки я не смоктатиму твій член, поки ти теж не будеш майже готовий кінчити. Ти шльопатимеш мене, поки твій великий твердий член засовуватиметься мені в горло, чи не так, Кейдж? О, так, ти шльопатимеш мою голу дупу знову і знову голою рукою, поки я гратимуся з мокрою, пульсуючою кицькою, а ти трахатимеш мене в рот, а потім поставиш мене на руки та коліна і зґвалтуєш мою незайману дупу своїм гігантським членом...

— Я люблю цю жадібну мокру кицьку…

— Кінчай для мене, моя прекрасна шльондро…

— Ти, блядь, неперевершена…

— Ця розкішна кицька моя...