bookmate game
Ерін Морґенштерн

Нічний цирк

Notify me when the book’s added
To read this book, upload an EPUB or FB2 file to Bookmate. How do I upload a book?
  • Dashulikhas quoted9 months ago
    Вино — це поезія в пляшці
  • Dashulikhas quoted9 months ago
    Він прагнув безсмертя, а це найгірша річ, якої можна шукати. Насправді ти нічого не знаходиш, а намагаєшся уникнути неминучого.
  • Dashulikhas quoted9 months ago
    Тепер уже не протистоять добро і зло, не залишилося більше чудовиськ, яких потрібно вбити, і дівчат, що чекають на порятунок. Мій досвід підказує, що більшість дівиць і самі можуть за себе постояти, принаймні ті, що справді чогось варті
  • Dashulikhas quoted9 months ago
    На прощання віщунка нагадує тобі, що майбутнє ніколи не викарбуване на камені
  • Dashulikhas quoted9 months ago
    Ми живемо дивними життями, переслідуючи власні сни в різних містах, — тихо каже жінка, дивлячись у вікно. —
  • Dashulikhas quoted9 months ago
    — Так, утім не так часто, як раніше. Вигляд має такий самий, хоча мені здається, що це лише відлуння його старого, він свідомо зберігає свою колишню подобу. До того ж тато не має твердої фізичної оболонки, і це його жахливо дратує. Якби він усе зробив інакше, йому б удалося залишитися більш матеріальним. Але я сама не впевнена, що хотіла б назавжди застрягнути в якому-небудь дереві, а ти?

    — Думаю, це залежить від дерева, — каже Марко.
  • Dashulikhas quoted9 months ago
    Забагато білого — люди одразу думають, що це весільна сукня, забагато чорного — і костюм занадто сумний і похмурий
  • Dashulikhas quoted10 months ago
    Мене вбиває те, що я не можу запросити тебе потанцювати, — шепоче він дівчині, коли Селія проходить повз нього в танцювальній залі. На її сукні, наче мох, уже проростають пагони темної зелені його костюму.

    — Отже, тебе дуже просто знищити, — тихо бурмоче дівчина
  • Dashulikhas quoted10 months ago
    — Ви запам’ятовуєте всіх своїх глядачів? — дивується хлопець.

    — Не всіх, — зізнається Селія. — Але тих, хто дивиться на мене так, як ви, запам’ятовую.

    — Це як?

    — Наче вони не можуть вирішити, бояться мене чи хочуть поцілувати.

    — Я вас не боюся, — промовляє Марко
  • Dashulikhas quoted10 months ago
    Імовірно, він милується витвором ваших рук, — каже Селія, не обертаючись.

    — Я б заклалася, що більше за сукню його цікавить те, що під нею
fb2epub
Drag & drop your files (not more than 5 at once)