bookmate game
ru
Free
Iван Франко

Борислав сміється

Найбільш відомим циклом із життя українського народу вважають «Бориславські оповідання» куди також входять повісті «Boa constrictor» (1878р) та «Борислав сміється» (1880 — 1881 рр.). Можна твердити, що в цьому циклі зображена історія становлення національного капіталу. Сам Борислав став синонімом раю для одних і пекла для інших. Повість «Борислав сміється» друкувалася в журналі «Світ», з номера в номер аж до його закриття у 1881 році. Вона залишилася незакінченою. Це пов’язують не лише із закриттям журналу, а й з певним охолодженням самого Франко до ідеології соціалізму.
294 printed pages
Publication year
2013
Have you already read it? How did you like it?
👍👎

Impressions

  • Daniel Maslovshared an impression10 months ago
    👍Worth reading

  • AlinaSadshared an impressionlast year
    👍Worth reading

Quotes

  • Екатерина Луцкаяhas quoted9 years ago
    був кагал жидiвський з рабином всерединi, котрий мав звершити обряд посвячення пiдвалин нового дому.
    Швидко цiлий плац був залитий жидами, котрi, своїм звичає
  • Светлана Яковенкоhas quoted2 years ago
    для нього сiллю в оцi
  • I NADEJDAhas quoted2 years ago
    Впрочiм, Германа мало займало внутрiшнє уладження дому, - тим менше займав його сад, в котрiм давнiй властивець просиджував, бувало, цiле лiто i в котрiм, як говорили в сусiдствi, i тепер ще не раз мiсячної ночi мож було видiти його високу стать з довгими вусами i бiлим, як молоко, волоссям, бродячу в густiй високiй травi, - мож було видiти, як вiн оглядає кожде дерево, мов старого знакомого, часом заламує руки або зiтхає важко. Герман хоть i чув тi слухи, смiявся з них, але до саду все-таки його не тягло. Вiн вдоволився тим, що кождої весни почислив дерева i вiдтак випускав сад в аренду садiвниковi, сам же до нього мало коли й заглядав.

    I в самiм домi Герман мало якi поробив амiни. Старосвiтськi меблi оббито новим репсом, замiсть старопольських великих печей помуровано новi, кахлевi, мiж вiкнами повiтано великi дзеркала, та й годi. На стiнах, побiч деяких нових штихiв, висiли почорнiлi вiд старостi портрети давнiх польських магнатiв, з густими бровами, грiзними вусами i оголеними лобами. Дивно виглядала тота сумiш старосвiччини з невмiлими i немов случайними пробами новини, але Германа се мало обходило, вiн i так занятий був iншима, важнiшими дiлами, його завдання було - громадити, а не уживати, i вiн громадив, збира, множив, докладав з якимось гарячковим поспiхом, не дбаючи, хто буде користуватись його надбанням;

On the bookshelves

fb2epub
Drag & drop your files (not more than 5 at once)