Одну просту вправу, яку мені радить моя терапевтка, я пораджу і вам.
Отак беріть і впродовж дня відслідковуйте свої реакції, мотивації, рухи і думки. І кажіть собі: «Я це роблю, як моя мама», — зашиваю погризену псом подушку, наприклад, чи ріжу цибулю, підставляючи ніж під холодну воду. Чи: «Я це роблю зовсім не так, як моя мама», — імпровізую на кухні, не заглядаючи в книгу записаних від когось рецептів, вправно керую автівкою, катаюся на борді тощо. Тоді ми уникаємо автоматизму, стаємо свідомішими і чіткіше бачимо себе.