bookmate game
uk
Оксана Сайко

Кав’ярня на розі

Notify me when the book’s added
To read this book, upload an EPUB or FB2 file to Bookmate. How do I upload a book?
  • Елена Величкоhas quoted2 years ago
    — Аби щось відновити, а надто дружбу, треба немало часу… Іноді люди настільки віддаляються одне від одного, що їм уже неможливо зблизитися знову. І з тим нічого не вдієш.
  • Елена Величкоhas quoted2 years ago
    жалість може завдавати людині ще більшої прикрості, ніж байдужість.
  • Елена Величкоhas quoted2 years ago
    Батьки часто вважають дітей своїм продовженням, хочуть виправити за допомогою них власні помилки, виконати свої бажання, зробити те, чого не встигли чи не спромоглися. Відтак не надто допитуються, чи їхнім дітям це насправді потрібно, чи матимуть вони від того хоча б найменшу радість. Але як було опиратися батьковим прагненням, коли я ще сама достеменно не знала, чого насправді хочу від життя?
  • Елена Величкоhas quoted2 years ago
    іноді невідомі автори бувають цікавішими, ніж відомі. Бо ти не знаєш, чого від них чекати. Це завжди схоже на маленьке відкриття, яке немовби належить тільки тобі.
  • Марго🤷🏻‍♀️has quoted2 years ago
    На поцілунок дощу, який у цьому місті випадає частіше, ніж будь-де. А дощі, як виявилося, таки дійсно несуть із собою переміни…
  • Марго🤷🏻‍♀️has quoted2 years ago
    Якщо колекціонер не наважується зробити крок, аби наблизитися до свого минулого, яке, схоже, є для нього вкрай значущим, я зроблю це замість нього»
  • Марго🤷🏻‍♀️has quoted2 years ago
    Я читав здебільшого з амбіцій.

    — З амбіцій? А як це?

    — Намагався бути не схожим на більшість, намагався відрізнятися від решти… Прагнув вивищитися… Я був зарозумілим. А вона була мудрішою за мене. Її любов до книжок… Здавалося, вона сама її не усвідомлювала — у ній була щирість та справжність.
  • Марго🤷🏻‍♀️has quoted2 years ago
    У бібліотеці колекціонера я подумала про те, що й у мене є книжки, які мене не відпускають: «Сто років самотності» Маркеса, «Степовий вовк» Ґессе і «Сойчине крило» Франка… Я знову окинула поглядом усі незліченні томи, і враз мене пронизало: скільки книжок іще чекає на мене, щоби згодом не відпускати! Мимоволі пригадалися слова дядька Романа: «Ти щаслива… Тобі стільки ще належить пізнати! Стільки відкрити таємниць та змісту! Стільки прочитати нових книжок!..» Мабуть, саме в ту мить я відчула сенс його слів
  • Марго🤷🏻‍♀️has quoted2 years ago
    На якийсь час ми поринули в абсолютно інший світ, і мені здалося, що я можу перебувати у тій кімнатині, переповненими книжками, хоч цілу вічність. Мабуть, побравши до рук книги, ми стали схожими на дітей, які зачаровано вчитуються у маленькі чорні літери й сторінка за сторінкою прямують до пізнання якоїсь світлої таємниці.
  • Марго🤷🏻‍♀️has quoted2 years ago
    — Це цілий світ! Цілий книжковий світ! — вигукнув той дивак. Здавалося, він зараз дивиться на свою колекцію моїми очима й вражається цьому надбанню не менше, ніж я. Його очі блищали, обличчя розчервонілося. І я збагнула, у чому полягає його дивацтво, — він виявився справжнім фанатиком.
fb2epub
Drag & drop your files (not more than 5 at once)