Добрі друзі — як повітря чи вода. Коли вони поруч, ми сприймаємо їх як належне, часто навіть не помічаємо. Ну є то й є. Від них можна відмахнутись — мовляв, не зараз, не на часі, потім. Про них можна ненароком забути, схаменутись і одразу заспокоїтись — бо де ж вони дінуться? І тільки тоді, як друзі раптом зникають, стає дуже боляче. Особливо гостро відчуваєш порожнечу й біль — наче як од вибитого зуба.