Дорж Бату

Моцарт 2.0

Notify me when the book’s added
To read this book, upload an EPUB or FB2 file to Bookmate. How do I upload a book?
  • Татьяна Петрушкинаhas quoted2 years ago
    Тільки той бізнес має успіх, де персонал вважають не просто ресурсом, а основним капіталом.
  • Татьяна Петрушкинаhas quoted2 years ago
    Інколи все в житті стається завдяки збігам.
  • Татьяна Петрушкинаhas quoted2 years ago
    Але ніщо у світі не відбувається без балансу, і навіть якщо життя кидає тебе в ополонку, воно завжди слідом за тобою кине й мотузку. Головне вчасно її побачити і вхопити.
  • Татьяна Петрушкинаhas quoted2 years ago
    Ми — твої батьки, і наша робота — вірити тобі й дбати про тебе.
  • Татьяна Петрушкинаhas quoted2 years ago
    Ми — твої батьки, і наша робота — вірити тобі й дбати про тебе. Ми з мамою не прокурори й не слідчі, щоб перевіряти твої слова й вимагати доказів. І ми не журналісти, щоб скептично ставитись до всього, що ти скажеш. Ми лиш батьки, яким важливо все, що діється з нашою дитиною.
  • Татьяна Петрушкинаhas quoted2 years ago
    От і виходить так, що міра божевілля й свободи залежить тільки від простору і сили фантазії.
  • Татьяна Петрушкинаhas quoted2 years ago
    Коли всі вперто бачать у тобі кого завгодно, тільки не тебе самого, може статися так, що з часом ти забудеш, хто ти.
  • Anastasia Avetikyanhas quoted2 years ago
    Часом неприємності бувають так само невідворотні, як тяжка розмова або важливий екзамен, до якого ти абсолютно не готовий. Ти знаєш, що розмова необхідна і вона має відбутись, як і екзамен, який просто не перенести, а неявка зарахується як «незадовільно».
  • Anastasia Avetikyanhas quoted2 years ago
    Добрі друзі — як повітря чи вода. Коли вони поруч, ми сприймаємо їх як належне, часто навіть не помічаємо. Ну є то й є. Від них можна відмахнутись — мовляв, не зараз, не на часі, потім. Про них можна ненароком забути, схаменутись і одразу заспокоїтись — бо де ж вони дінуться? І тільки тоді, як друзі раптом зникають, стає дуже боляче. Особливо гостро відчуваєш порожнечу й біль — наче як од вибитого зуба.
  • Anastasia Avetikyanhas quoted2 years ago
    «Нарешті я досяг становища, яке дає мені можливість у майбутньому писати виключно те, що мені подобається, і відчуваю, я міг би створити щось таке, що було би гідним великої слави, якої я досяг, — та саме зараз я змушений померти»».
fb2epub
Drag & drop your files (not more than 5 at once)