Марґарет Етвуд

Рік Потопу

Notify me when the book’s added
To read this book, upload an EPUB or FB2 file to Bookmate. How do I upload a book?
  • atrivelinehas quoted8 months ago
    Адам Перший, бувало, говорив: «Коли здіймуться Безводні Води, люди намагатимуться порятуватися від Потопу. Хапатимуться за кожну соломинку. Друзі мої, стережіться, щоб не стати такою соломинкою, бо якщо за вас ухопляться, якщо навіть торкнуться вас — потонете»
  • atrivelinehas quoted8 months ago
    Арарат без стіни — Арарат без ціни», як співали діти Садівників. «Як захисту зі стін не мати, не вдасться їх добудувати». Садівники обожнювали свої повчальні віршики
  • atrivelinehas quoted8 months ago
    Бурмоче стандартні у Садівників слова вибачення, хоча й не почувається як під час вибачення. Не зовсім так
  • atrivelinehas quoted8 months ago
    Це Божі Створіння. «Ніколи не вбивай без поважної причини», — казав був Адам Перший
  • atrivelinehas quoted8 months ago
    Друзі мої, Дні Божі не йдуть один за одним; вони відбуваються паралельно, перший із третім, четвертий із шостим. Як нам сказано: «Посилаєш Ти духа Свого, вони творяться, і Ти відновлюєш обличчя землі»3
  • atrivelinehas quoted8 months ago
    Пам’ятайте перші речення цих Людських Слів Божих: «А земля була пуста й порожня, і темрява була над безоднею... І сказав Бог: “Хай станеться світло! І сталося світло”»2. Наука називає цю мить «Великим Вибухом», наче йдеться про сексуальну оргію.
  • atrivelinehas quoted8 months ago
    Покриваючи такі порожні дахи зеленню, ми вносимо бодай незначний внесок у порятунок Творіння Божого від розкладу та безпліддя, що нас оточують, і живимося завдяки цьому незабрудненою їжею. Дехто назвав би наші зусилля марними, але коли б усі наслідували наш приклад, яка зміна настала б на любій нашій Планеті! Перед нами ще багато тяжкої праці, та не бійтеся, Друзі мої, бо ми безстрашно йтимемо вперед
  • atrivelinehas quoted8 months ago
    «Вся річ у тому, кого ти знаєш,
  • atrivelinehas quoted8 months ago
    Коли задовго залишаєшся сама, можеш забути, хто ти.
  • salemmaria31has quoted9 months ago
    ойно з’являється минулий час, як мусить постати ще давніший, минулий перед минулим, і так відступаєш у часі, доки не дістанешся до «Я не знаю», а це і є Бог. Це те, чого не знаєш, — темне, приховане, спідній бік видимого, і все це тому, що ми маємо граматику, а граматика була б неможливою без гена FOXP237, отож Бог — це мутація мозку, і цей ген — той самий, який потрібен птахам для співу. Тож музика у нас вбудована, казав Ґленн, — вона у нас вплетена. Ампутувати її було б дуже складно, бо це істотна частина нас, як вода.
fb2epub
Drag & drop your files (not more than 5 at once)