Пів’яблука

Не так важко зустріти кохання, як його зберегти

Іноді відсутність сумнівів означає боягузтво

Жінка принесла на ринок кошик яблук. Першому покупцю вона продала половину усіх своїх яблук і ще пів’яблука. Другому — половину залишку і ще пів’яблука. Третьому — половину залишку і ще пів’яблука, і так кожному черговому покупцю. Коли ж прийшов шостий покупець і забрав у неї половину яблук, що залишилися, і пів’яблука, то виявилося, що у нього, як і в усіх інших покупців, усі яблука цілі, а жінка продала усі свої яблука. Питання: скільки яблук вона принесла на ринок

Чому ми маємо на усе мати пояснення? Часом достатньо й віри

що більше вважаєш себе незамінною, то гірше і для діла, і для тебе особисто

Якась частка чоловічої душі завжди кохатиме жінку з минулого. Жодне кохання не минає безслідно

Коли визначаєшся нарешті, чого насправді хочеш, настає час діяти. Людство ділиться на дві категорії: люди, які говорять, і люди, які діють. Одні нарікають на долю та обставини, марнують час у проговорюванні банальних речей, зрозумілих без слів, так і не дозріваючи до дій. Інші менше базікають, більше роблять, поступово, цеглинка до цеглинки складають свою будівлю. І вона росте, робиться помітною. А у перших, із якої точки не подивишся, — рівнина зі слів

Взагалі, говорити про літературу — це брехати постійно. Наявність ідеї ще не означає, що роман напишеться. Має ще щось зійтися, збігтися, злитися в одне ціле. Ідея — як хробак, і назустріч цьому хробаку має виповзти інший

вільна людина вирізняється передусім бурхливою енергією. Квола людина не може бути вільною

заганяти себе, розмахуючи батогом, — гріх. Проти себе та своїх можливостей. Забагато робитимеш для інших, забуваючи про себе, будеш покарана. А тому треба час від часу зупинятися для ревізії життєвих пріоритетів, давати собі відповіді на запитання: чи там я, де хочу? Хто зі мною? Що для мене важливо? Від чого варто відмовитися? І зробити нарешті те, на що часу нібито не можеш знайти