Фактор Черчилля. Як одна людина змінила історію

він бере собі за звичку діставати всіх, хто сприяє в його амбіційному поступі.

вони обоє недбало виховували свою дитину.

Але не схвалювали цього не через прискіпливість до непоміркованого вживання алкоголю, а радше через задоволення морально осудити Черчилля.

він відвідував Німеччину та спостерігав на парадах молодь із підозрілим блиском в очах.

думка французів: адмірал французької флотилії Дарлан, наприклад, був переконаний, що Британія зазнає поразки, і в 1940 році підготував війська до об’єднання

Настав час «гидких нісенітниць» у квадраті.

— Так, прем’єр-міністре.
— У Гайд-парку?
— Так, прем’єр-міністре.
— На лавці?
— Саме так, прем’єр-міністре.
— О третій ранку?
— Правильно, прем’єр-міністре.
— В отаку погоду! Боже милостивий, це так по-британськи, аж гордість пробирає!»

матері, ймовірно, довелося переспати із Біндоном Бладом, аби Черчилль потрапив туди.

жодна посередня «сімейна людина» не продукує друкованих слів більше за Шекспіра і Діккенса, разом узятих, не здобуває Нобелівської премії з літератури, не вбиває незліченну кількість людей в озброєних конфліктах на чотирьох континентах, не служить на кожній великій державній посаді включно із постом прем’єр-міністра (двічі), не є невід’ємним персонажем перемоги у двох світових війнах, не продає посмертно свої картини за мільйон доларів. Я намагаюся вибороти знання про первинне джерело його ментальної енергії.

У широко відомому уявленні Сталін іще не був просяклим кров’ю тираном; він був Дядечком Джо, із його простацькими люлькою й вусами. Якби британській громадськості у 1945-му повідомили, що настав час повернути зброю на Москву, побоююсь, вони дійшли б висновку, що Черчилль знову всівся на свого старезного дерев’яного коника антикомунізму та був водночас і несправедливий, і неправий. Але ідея все одно не спрацювала б, про що у відповіді Черчиллю й дали чітко зрозуміти військові плановики. Виконання операції «Немислиме» вимагало численних німецьких військ та значних американських ресурсів; і я навіть не припускаю, що цей висновок здивував прем’єр-міністра Британії.